laovaev.net

В'ячеслав Лисенко, економічний експерт, власник ТОВ «Укр-Китай Коммуникейшин», у своїй колонці розповідає про те, коли і як українські продукти потрапили на китайський ринок, в яких мережах вони продаються, з якими складнощами стикається український бізнес у Китаї

Китай в 2011 році вийшов на перше місце в світі за обсягом споживання продуктів харчування, обігнавши США. Починаючи з 2000-го в Китаї щорічно на 23% збільшується споживання харчової продукції. Це в п'ять разів швидше, ніж в Індії - країні з таким самим кількістю населення. Обсяг продажів продуктів харчування в супермаркетах Китаю в 2015 році склав $ 970 млрд. Прогнозований обсяг споживання продуктів харчування в 2016 році - $ 1,5 трлн. Встановлено, що при зростанні доходу китайського споживача його продуктовий кошик наповнюється великою кількістю імпортних продуктів. В результаті все більше громадян КНР звертають увагу на здорову і якісну їжу. Екологічно чисті продукти харчування українського виробництва, безсумнівно, можуть підкорити китайський ринок. В даний час обсяг ринку продуктів здорового харчування Китаю становить $ 76 млрд, а до 2023 року, як очікується, ця цифра досягне $ 152 млрд. Споживчий попит Китаю на харчування продовжує стрімко зростати.

Якщо перегорнути перші п'ять сторінок Taobao - сайту, через який відбувається 75% китайської торгівлі B2C в інтернеті, з пошуку «імпортовано з України», то складеться враження, що на місцевому ринку є тільки шоколад однієї української фабрики. На провідних B2B-сайтах є ще згадки про товари українського хімпрому, про алкоголь, соняшниковій олії, ліс-кругляк і фісташках. Якщо переглянути в пошуку серед китайських онлайн-медіа, то з'явиться зброя, мотори та літаки.

Серед вітчизняних компаній вже є ті, хто почав довгий і важкий шлях і спробував представити свою продукцію на китайському ринку.

У листопаді 2011 року корпорація «Оболонь» здійснила перші експортні поставки пива до Китаю. Продукція ТМ «Оболонь» була представлена в роздрібній мережі магазинів Wal-Mart, готелях та ресторанах найбільших міст Китаю. Середня вартість 0,5 літра оболонського пива в магазині складе від 20 юанів ($ 4). Поставки пива в КНР здійснювалися морським шляхом - з Києва через Одесу та Індійський океан. Перші переговори щодо співпраці з нашими східними партнерами відбулися в Шанхаї на міжнародній виставці SIALChina2010. Як результат, підписаний контракт про постачання нашого пива.

Кондитерська компанія «Житомирські ласощі» почала освоювати ринок КНР ще в 2013 році, слідом за нею експортувати свою продукцію в Піднебесну стала львівська кондитерська фабрика «Ярич». На прилавках китайських супермаркетів легко можна відшукати і продукцію кондитерської фабрики Roshen.

Міжнародний холдинг Global Spirits почав регулярні, планомірні експортні поставки алкогольної продукції в Китай. На найбільший східний алкогольний ринок компанія вийшла з брендом «Хортиця». Дистрибуційні угоди про постачання на ринок східного гіганта були укладені в червні 2014 року. Партнером-дистриб'ютором холдингу Global Spirits в Китаї стала компанія Agronautic Co Ltd.

Нещодавно дочірнє підприємство «Мілкіленд-Україна» молочної групи «Мілкіленд» з активами в Україні, РФ і Польщі уклало перший контракт і початок поставки сухих молочних продуктів в Китайську Народну Республіку. Раніше п'ять виробничих підприємств, контрольованих ДП «Мілкіленд-Україна», включаючи філія «Роменський молочний комбінат», ПП «Рось», філія «Менський сир», ПП «КФ« Прометей », пройшли відповідну перевірку і отримали дозвіл на експорт до Китаю сирів і різних видів сухої молочної продукції від адміністрації по сертифікації та акредитації КНР. В цілому Китай надав доступ на свій ринок 18 українським молочним підприємствам (належать компаніям «Мілкіленд», «Молочний альянс», «Терра Фуд», «Клуб сиру», «Дубномолоко»).

Компанія «Левада» (Одеса), найбільший в Україні виробник заморожених напівфабрикатів, здійснила експорт першої партії своєї продукції з 23 товарних позицій вагою близько 3,5 тонн в Шанхай (Китай). Це вареники, млинці, пиріжки, равіолі, чебуреки, хінкалі, маффіни, круасани. За даними компанії, рецептура зазначених виробів була адаптована під смакові переваги китайців. Зміни в рецептурі також були обумовлені вимогами карантинної служби Китаю. Багато позицій, які зараз успішно експортуються «Левадою» в інші країни, до ввезення в Китай заборонені (наприклад, вироби, що містять м'ясо і мак). Технологам компанії «Левада» знадобилося внести зміни в рецептуру напівфабрикатів, для того щоб продукти сподобалися китайцям. Особливу увагу було приділено адаптації назви для правильного сприйняття китайськими споживачами, і, найважливіше, правильному позиціонуванню продукції ТМ «Левада» як якісного та органічного продукту з Європи. Також довелося враховувати і регіональну специфіку. Жителі Синьцзян-Уйгурського автономного району в основному мусульмани, отже, вся продукція повинна відповідати стандартам «Халяль» і мати відповідну маркіровку.

«Дуже складно зараз робити будь-які прогнози щодо планованих обсягів, так як йде переговорний процес з китайськими партнерами, але є великий інтерес, а місткість ринку величезна», - прокоментував плани компанії засновник «Левади» Дмитро Волков.

У березні 2016 року «Юніверсал Фіш Компані» (UFC), відома українцям по мережі фірмових магазинів «Дон Маре», заявила про свій намір почати експорт готової рибної продукції в Китай в поточному році. Зараз UFC підписує контракт з Китаєм, незабаром будуть розпочаті поставки. Також компанія СП «Айсберг ЛТД» вже повідомила про свій намір почати експорт вина в Китай під торговою маркою «Чизай».

Незважаючи на тривалу історію спроб виходу української продукції на китайський ринок, успіхів і істотних досягнень поки відзначити не можемо. В силу смакових і ментальних уподобань кондитерська продукція компанії «Рошен» не користується популярністю на китайському ринку. Китайці не люблять солодкі цукерки і шоколад, що виражається в низьких показниках продажів. Кондитерська продукція в Китаї має свою сезонність продажів, яка потрапляє на січень-лютий. Поразка в битві за китайського споживача отримала і компанія «Оболонь». Вона постачала в Південний Китай пиво і бір-мікси, розмитнюючи продукцію по одній митної категорії. Незабаром китайські власті конфіскували поставлену продукцію та наклали непідйомний штраф за порушення процедури митного оформлення продукції, що імпортується в КНР продукції. Історія компанії «АТБ», яка поставляла масло і соки на китайський ринок, підтверджує важливість вибору партнера при веденні бізнесу в Китаї. Для реалізації власної продукції була обрана маловідома і непопулярна роздрібна мережа, яка представлена ​​тільки в Гонконзі і Шеньчжені. Поставки в Китай українського соку зупинилися на партії в 15 контейнерів. «Креатив-груп» також пішов з китайського ринку, а соняшникова олія в Китаї тепер реалізує партнер компанії, закуповуючи продукцію в Україні і перепродуючи її чотирьом великим державним компаніям в Китаї. Сьогодні Україна може похвалитися експортом в Китай сировини, але ніяк не готовою продукції, хоча потенціал як і раніше великий. Наприклад, дитяче харчування - та категорія продуктів харчування українського виробництва, яка, без сумніву, буде популярна в Китаї. До цього товару дуже строгі критерії за якістю, але і націнка при реалізації може становити до 300%.

Для нашої країни основні труднощі - відсутність державної підтримки та комплексної стратегії просування української продукції на зовнішньому ринку. Наведу простий приклад. Відкривається світова виставка-продаж продуктів харчування в Шеньчжені - 500 000 кв. м. Кожній країні надається можливість представляти свій павільйон, через який можна входити в ринок і популяризувати свої продукти в Китаї. Всі місця розібрані, великий ажіотаж на ринку, рекламна кампанія по підтримці цього центру від китайського уряду - близько $ 5 млн. Кожна країна взяла за кілька павільйонів. Ми дізналися за два дні до закриття терміну укладення договорів, що від українського уряду ніхто навіть не вів комунікацію з організаторами, щоб представити вітчизняну продукцію і обладнати український павільйон в рамках цього великого заходу. Цю функцію, яка покладена на уряд і профільні міністерства, виконала компанія «Укр-Китай Коммуникейшин», уклавши за свої гроші договори на два павільйони в Світовому центрі торгівлі продуктами харчування. Тепер ми, а не держава, будемо мати можливість надавати виробникам продуктів харчування допомога при виході на ринок Китаю. Дана майданчик, по суті, є трампліном для вітчизняних товаровиробників по виведенню продукції на китайський ринок, що в свою чергу в цілому сприятиме розвитку АПК за рахунок розширення ринку збуту і ЗЕД за рахунок розвитку експорту.

victory-rf.com

Китайський внутрішній ринок з населенням понад 1,374 млрд людей і тенденцією до зростання має потребу у величезній кількості продуктів харчування! В місяць громадяни Китаю можуть купувати імпортних товарів на суму 2 000 юанів ($ 304). Для того щоб китайський споживач зміг дізнатися про українську продукції, спробувати її і купити, важливим і дієвим механізмом є шоу-руми. Торговий павільйон можна використовувати не тільки як шоу-рум для залучення китайських дистриб'юторів, але і як діючий магазин роздрібної торгівлі. Для китайських споживачів особливо важливі пропозиції інтернет-магазинів в сфері продуктів харчування (46% споживачів купують продукти харчування онлайн)

Автор: В'ячеслав Лисенко

Читайте свіжі новини і аналітику про ритейлі та інтернет-торгівлі в Україні на нашій сторінці в Facebook , На нашому каналі в Telegram , А також підписуйтесь на нашу щотижневу e-mail розсилку.