Чому наш Митний союз вигідний ... Стамбулу?

Невеликий аналіз речового ринку Атирау, проведений нами, показав, що торговці, зайняті в «човниковому» бізнесі, сьогодні переживають не найкращі часи. Митний союз істотно змінив ситуацію для дрібних підприємців.

ТУРЕЧЧИНА задавив КИТАЙ

Саме так йдуть справи на найбільшому в Атирау ринку «Діна», який також є найдоступнішим за цінами на одяг і взуття для масового покупця. Торговці, які зіткнулися з високими митами на кордонах Митного союзу, перестали їздити за ширвжитком в Китай. Дешеві китайські речі з ринкових прилавків практично витіснила продукція з Туреччини.

Атирауської турагентства, що пропонують шоп-тури для «човників», відзначають, що тури в Китай, які користувалися раніше широким попитом у торговців, сьогодні не користуються популярністю. Більшість торговок тепер вважають за краще їздити за товаром в Стамбул. Їздити в Китай стало просто невигідно. Судіть самі, шоп-тур в Китай на літаку обходиться приблизно в 160 тисяч тенге, в Стамбул - близько 100 тисяч тенге.

- Питання не тільки в дорожнечі шоп-турів в Піднебесну, - зізнається «челночніца» Майя Ахметова. - Через нові митних ставок ціни на китайський і турецький товар практично зрівнялися. Зрозуміло, покупці при невеликій різниці в ціні перевагу віддаватимуть якіснішим речей з Туреччини. До всього, останнім часом вантаж з Китаю йде дуже повільно. Іноді товар доводиться чекати місяцями.

Колега Майї торгує на сусідньому прилавку китайськими речами. Раніше їздила сама в Китай, тепер змушена закуповуватися на Алматинської барахолці:

- Привозитимуть товар з Китаю стало дуже дорого, я просто не можу тепер собі це дозволити, доводиться закуповувати в Алмати, ціни там теж піднялися з-за митних зборів. Плюс ще тут роблю свою накрутку, ось і виходить, що різниці в ціні між китайським і турецьким товаром практично немає.

Тим часом торговці турецькими речами визнаються, що теж переживають далеко не кращі часи. Провозячи товар як фізичні особи (в рамках Угоди про порядок переміщення фізичними особами товарів для особистого користування через митний кордон Митного союзу) без сплати митних зборів, вони можуть пронести речей загальною вагою не більше 50 кг, митна сума яких не перевищує 1500 євро. При цьому в багажі має бути не більше двох речей одного виду. Все, що понад норму, оподатковується митним збором за ставкою 30% від митної вартості провозяться речей, але не менше 4 євро за кожен кілограм.

- Ось останній раз я з'їздила в Стамбул, мені довелося заплатити по 9 євро за кілограм, - каже власниця невеликого відділу жіночого одягу в ТЦ «Діна». - З урахуванням самої поїздки виходить пристойна сума. Зрозуміло, все це буде відбиватися на кінцевій ціні товару, по якій ми продаємо його покупцеві. Робити велику накрутку ми не можемо, інакше товар ніхто не купить, знижувати ціну при торзі теж не хочеться, інакше відпрацюємо практично без прибутку. Буває, що торгівля йде не дуже, а потрібно платити за оренду торгової площі. Доводиться розпродавати речі хоча б по турецьким цінами, щоб зібрати потрібну суму за оренду.

Торговці з ТЦ «насих», «Коктем» та інших великих торгових центрів зізнаються, що шикувати сьогодні їм не доводиться. Зароблених грошей ледь вистачає на оплату компослуг, покупку продуктів і інші насущні витрати.

У човниковому бізнесі зайнято близько 2,5 мільйона казахстанців. За даними дослідження, проведеного Форумом підприємців Казахстану, човниковий бізнес є прибутковим лише для 1/4 казахстанських торговців. При цьому, якщо для 76% човникарів - це основний дохід, то 25% вважають, що це нормальний прибутковий бізнес. Тільки 24% мають з них дохід $ 1000 на місяць на сім'ю.

КОНТРАБАНДА з Бішкека

Саме так «човники» завозять в Казахстан товар з Бішкека.

- Раніше, щоб з'їздити за товаром в Киргизію, нам з лишком вистачало 15-20 тисяч тенге. Сьогодні доводиться витрачати до 80 тисяч, - зізнається торговка, яка реалізує колись дешевий киргизький текстиль. - Через наш митний пост я ручною поклажею можу пронести не більше 25 кілограмів. Тепер допомагають таксисти, які проносять наш товар в якості своєї ручної поклажі. Їм за цю послугу, зрозуміло, теж доводиться платити. В результаті кінцеві ціни на бішкекські речі зросли на 30-40%.

МІНСЬК Стамбул не КОНКУРЕНТ

Здавалося б, місцеві «човники» повинні були скористатися абсолютно безкоштовним ввезенням товару з Росії та Білорусії, членів МС. Але тут є свої нюанси. За інформацією експертів, Казахстан на 80% залежить від імпорту товарів споживання, Росія - на 60%. За запевненням Атирауської «човників», російський ринок також заповнений речами з Туреччини і Киргизії. Ввозити цей товар з російськими накрутками резону немає. У виграші від безмитного ввезення товару на територію Росії, може бути, залишилися лише продавці європейського одягу, яка продається в дорогих бутиках і розрахована на вузьку групу забезпечених споживачів.

Тим часом завдяки відкритим митним кордонів між країнами МС на атируском ринку почали з'являтися одяг і взуття з Болгарії, Польщі, Латвії. Однак за цінами вони не поступаються знову-таки турецьким речей.

Деякі підприємці зробили боязку спробу привезти на продаж білоруський текстиль. Але дорожнеча проїзду з Атирау до Москви, а звідти до Мінська і назад, відбилася на кінцевій вартості продукції, яка в підсумку виявилася дорожчою за турецьку. До того ж нехитрий дизайн білоруського текстилю не протаранив за смаком атираусцам.

З-за прилавка В ІНТЕРНЕТ

Є в Атирау молоді просунуті торговці. Вони залишили звичний ринок і пішли в інтернет. Свої інтернет-магазини вони відкривають в соціальних мережах. Їм не доводиться витрачатися на дорогу, платити митні збори і нести інші витрати, пов'язані з поїздкою за товаром. Працюючи з інтернет-магазинами текстильних фабрик Китаю і Туреччини, вони роблять накрутку на ціни виробника в два-три рази, а отримують замовлення звичайною посилкою фізичній особі.

- Вартість доставки я стягується, як правило, окремо з замовників, вона не перевищує 700-1000 тенге з покупця, - говорить інтернет-продавець Ірина Уварова. - Замовлення, наприклад з Китаю, доводиться чекати місяць, а то й два, але все одно мої послуги користуються попитом, тому що кінцеві ціни, включаючи мою накрутку і вартість доставки, нижчі за ті, що ми маємо сьогодні на ринку. Не скажу, що я від цього виду торгівлі отримую супервисокий дохід - масштаби поки не великі, але як додатковий заробіток мене такий вид торгівлі цілком влаштовує.

Тамара Сухомлинова

Знайшли помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter.

Є, чим поділитися з теми цієї статті? Розкажіть нам. Надсилайте ваші новини і відео на наш WhatsApp +7 707 37 300 37 і на [email protected]