Мабуть, це так діє суєта мегаполісу на втомленого людини, що часом виникає бажання втекти подалі від столиці, посидіти на вершині гори і подумати про життя. Саме так я і зробила цієї осені.

Міжгір'я я вибрала з однієї простої причини: в 10 кілометрах від нього (це якщо безпосередньо, а якщо їхати по дорогах, то в 18 км) знаходиться найглибше озеро України - Синевир. Чула я про нього чимало, тому недовго думаючи, взяла кілька днів відпустки і відправилася перезавантажуватися в гори.

Фото: Ірен Мороз

Експрес-інфо по країні

Україна - держава в Східній Європі.

Столиця - Київ

Найбільші міста: Київ, Львів, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Донецьк

Форма правління - Парламентсько-президентська республіка

Територія - 603 549 км2 (44-я в світі)

Населення - 42,6 млн чол. (32-я в світі)

Офіційна мова - українська

Релігія - православ'я, католицизм

ІЛР - 0,747 (81-я в світі)

ВВП - $ 131,8 млрд (59-я в світі)

Валюта - гривня

Межує з: Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Росією

Компанію мені склала подруга-фотограф. Чотириденний відпустку в українських Карпатах обійшовся приблизно в $ 100 з людини. У цю суму входили квитки на потяги та автобуси туди і назад, проживання в готелі, сніданки і обіди в милих закарпатських ресторанчиках. Так що навіть при мінімальній української зарплати цілком реально дозволити собі цікаву подорож по рідній країні.

Чим живе Міжгір'я

Селище Міжгір'я затишний, але, як і багато сіл Закарпаття, бідний. До 1953 року село називалося Волове і за свою історію йому довелося пережити безліч нападів і окупацію. Тут збереглося багато старовинних житлових будинків, в деяких вже давно ніхто не живе, але подібна архітектура не псує, а навпаки, надає Межигір'ю особливий шарм.

Фото: Ірен Мороз

Мене як досвідченого жителя великого міста в перший же день вбили наповал невимовної краси пейзажі. Селище оточують полонини Боржава і Червона, також є дрібна красива річка з нехитрою назвою Ріка. Перейти її, стрибаючи з каменя на камінь, не складає труднощів, але для більш цивілізованого способу переходу з одного берега на інший є місток.

Вранці я вставала рано, брала каремат і відправлялася на гору займатися йогою. По дорозі купувала в хлібному кіоску каву, пару круасанів за п'ять гривень і, перш ніж дійти до місця, яке встигла зробити вибір, робила на півдорозі привал і снідала.

Фото: Ірен Мороз

Моя гірська йога дуже дивувала місцевих жителів. Деякі пастухи, проходячи повз, зупинялися і з подивом дивилися. З одним з місцевих жителів я навіть познайомилася. Балакучий чоловік запропонував нам з подругою смачних яблук, розповів, що люди в Міжгір'ї живуть скромно, в основному за рахунок господарства, а ті, у кого вдома побільше і солідніше, заробили на них за кордоном.

Село живе і розвивається переважно завдяки туристам. Благо тут є готелі, гостьові будинки, ресторанчики, хоча рівень обслуговування, треба визнати, далекий від ідеалу. Містечок, в яких можна смачно повечеряти за межами готелю, тут небагато, але вони є. Я кілька разів пробувала закарпатський токан (традиційне блюдо на основі кукурудзяної муки) та кремзлики (деруни). Порції завжди були солідними, але на свіжому повітрі ми з'їдали все і навіть просили добавку.

Закарпатський токан ... це Щось! До речі, токан з-Хустський, це коли в него додаються сир сортаменту з Хустщини. А ось у токані по-міжгірські вместо Бринза чогось кладуть пармезан🍪 Такі чудернацькі закарпатці, Загадково, но готують смачно

Gepostet von Nataly Lytvynova am Mittwoch, 19. September 2018

Вранці в будні в центрі села кипіла торгівля. Тут місцеві продають гриби, паприку, сушіння трави, в'ялену рибу, овочі і фрукти. На мій подив, традиційних закарпатських жилетів та шкарпеток з овчини ніхто не продавав.

Міжгір'я - гарне місце, щоб відпочити від життя в галасливому місті, насолодитися свіжим повітрям і перезавантажити все системи. Але важливо розуміти, що тут вам не запропонують вишуканих розваг. Село ідеально підходить для туристів-екзістенціалістов - тих, кому хочеться поміркувати над життям, зловити свій стан «тут і зараз».

Фото: Ірен Мороз

Похід до морського оці

Початковою метою нашої подорожі було озеро Синевир. Воно знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря, дуже глибоке і холодне. Синевир утворився приблизно 10 тисяч років тому, в післяльодовиковий період, коли на шляху швидкого річкового потоку в результаті зсуву виросли гори, перегородивши йому шлях греблею.

Фото: Vsviti

Озеро знаходиться на території Національного парку «Синевир», вхід - 25 гривень. Йти до нього від входу близько години. У парк пускають і на авто, можна також замовити екскурсію з гідом. Через брак машини ми пробиралися до Синевиру пішки, про що ні краплі не пошкодували. Дорогою ми милувалися гірськими струмками, старими містками і не відчували ні грама втоми, навпаки, сили прибували все більше і більше.

Недарма Синевир називають місцем сили: тут відчувається колосальна енергетика, яка буквально знищує нудьгу і допомагає прочистити мозок від неконструктивних думок.

Через маленького острівця в центрі Синевира озеро ще називають морським оком. Тут можна заночувати з наметом, а якщо її немає, то без праці можна знайти нічліг в селі Синевир Міжгірського району. Правда, максимум, який вам запропонують, - це кімната, гостьовий будинок або скромний готель. Але повірте, серед мальовничої природи гірських пейзажів не має значення, скільки зірок має місце, де ви зупинилися.

Фото: Ірен Мороз

Восени українські Карпати особливо прекрасні і навіть пара днів, проведених в горах, здатні зарядити енергією на багато тижнів вперед.

Добравшись до Синевира, ми влаштували собі привал. Після міні-пікніка відпочивали біля водойми, робили фото, насолоджувалися красою околиць. З огляду на те, що вересень видався дуже теплим, на Синевирі днем ​​був натовп туристів, багато шкільних груп і іноземців. Страшенно не хотілося залишати це місце, але як то кажуть «трембіти кличуть», треба було повертатися до Києва.

Фото: Ірен Мороз

Читайте також блог Наталії про те, як бюджетно відпочити в Дубаї.