З Бельгії повернулися пластмасові динозаври

Як пояснив Юрій Болотский, завідувач музеєм, вітчизняні майстри працюють в основному по-старому: заливають гіпсом хребці і щелепи, а після висихання порожнечі, що утворилися в формах заливають матеріалом подібним пластику

Як пояснив Юрій Болотский, завідувач музеєм, вітчизняні майстри працюють в основному по-старому: заливають гіпсом хребці і щелепи, а після висихання порожнечі, що утворилися в формах заливають матеріалом подібним пластику. - В Європі вже інші технології, - продовжує Юрій Леонідович. - Кістки «занурюються» в матеріал типу застигає гуми, всі вигини і деталі в ньому відображаються до дрібниць. Для наочності палеонтолог показує муляж, на якому видно крихітний квадратик - бирка з номером кістки, педантичні бельгійці пропрацювали в пластмасі і її. - Є прості частини скелета типу хребта - там можна обійтися формою з двох половинок, а для черепа іноді доводиться робити складені форму з 10 деталей. Це просто ювелірна робота. Упоралися закордонні майстри за три місяці. Кістки, зроблені в Брюсселі з особливого пластику - фибергласа, - практичніше багатовікових оригіналів: вони не кришаться, а головне - майже нічого не важать. За кордон Амур-КНДІ відправляв півтори тонни кісток, а їх повернувся дублікат важив всього 150 кг. Юрій Болотский запевнив, що ні в одному музеї миру не виставляються натуральні релікти: «Якщо така історична цінність впаде і розіб'ється, втрата буде непоправна». Витрати з виробництва дублікатів взяв на себе Бельгійський інститут. Але можна припустити, що європей-ські колеги теж залишилися не в накладі - амурські вчені дозволили їм зробити з унікальних експонатів ще одну копію - для себе. Пластмасові Амурозавр і Ванюша вже зайняли відведений їм місце в брюссельському музеї. А ось коли амурчане зможуть помилуватися на доісторичних звірюк - питання великий. Нинішній палеонтологічний музей АмурКНІІ - це тільки дві тісних кімнати, де вже п'ять років діє виставка «Останні динозаври Азії». Розмістити у маленькому приміщенні величезні скелети неможливо. Поки чиновники вирішують проблему будівництва будівлі для музею, припадає пилом майже найбільша на Сході колекція реліктів: останки панцирних динозаврів, примітивного ссавця, нового виду прісноводних черепах - всього кілька тисяч зразків. Частина з них демонструвалася на міжнародній виставці в 2002 - 2003 роках в Брюсселі, а жителі Приамур'я, де всі ці релікти і були розкопані, поки їх не бачили. Основну фінансову підтримку палеонтологам надає Амурський громадський фонд «Динозавр» - здебільшого це добровільні пожертвування. Департамент з природокористування і гірничодобувного комплексу області допомагає по можливості. Юрій Болотский зітхає: «У 2003 році нам виділили близько 200 тисяч рублів, в минулому взагалі по мінімуму, а в нинішньому обіцяли 30 тисяч - на літні розкопки і покупку комп'ютерів». Зараз вироби бельгійських майстрів розпаковані, кожна кісточка вийнята з численних коробок і зберігається на стелажах в КНДІ. Фарбувати і монтувати їх поки не поспішають - немає вільних рук, нічим платити «подмастерьям», ніде зберігати гігантів. І немає часу, так як вчені готуються до польового сезону. До пластмасових чи кісток, коли в коридорах інституту лежать величезні шматки гіпсу, в яких замуровані найцінніші знахідки минулого, навіть позаминулого літа. Вченим поки ще тільки належить отримати їх звідти і почати вивчення доісторичних тварин.